Захід розпочався урочистою піснею, після якої ведучі нагадали присутнім про глибокий зміст цього дня. 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови – дату, що має трагічне коріння. У 1952 році в Бангладеші під час мирної демонстрації на захист бенгальської мови загинули люди, які відстоювали право говорити рідною мовою. А вже у 1999 році на сесії ЮНЕСКО було проголошено це свято міжнародним. В Україні його відзначають з 2002 року – як символ шани до національної ідентичності та духовної спадщини.

У залі звучали слова про те, що мова – це душа народу, його історія, пам’ять і майбутнє. Ліцеїстам розказали цікаві факти, а вони, у свою чергу, продемонстрували власні знання, кмітливість і творчість.

Захід відбувся у інтерактивній формі. У конкурсі «Показуха» ліцеїсти відтворювали фразеологізми без слів, тим самим показуючи, що українська мова багата як лексикою, так й образністю. Під час конкурсу «Профі чи профан?» команди добирали українські відповідники до запозичених слів, а в завданні «Суржикові бур’яни» виправляли мовні помилки, утверджуючи чистоту й грамотність мовлення.

Окрасою заходу стали мистецькі номери: декламування вірша, відеоролик із цікавими фактами про українську мову, а також український народний танець у виконанні ліцеїста. Атмосфера єднання особливо відчувалася під час виконання пісні «Мова єднання», коли всі учасники вийшли на сцену й заспівали разом.

Упродовж заходу звучали імена видатних постатей української культури: Тараса Шевченка, Бориса Грінченка, Олександра Олеся, Володимира Сосюри. Їхній життєвий шлях для ліцеїстів є прикладом того, як, навіть перебуваючи в іншомовному середовищі, можна зберегти й примножити силу рідного слова. 

Українська мова – це наш оберіг, наша історія й наша відповідальність. Саме через мову формується національна свідомість і зростає покоління, яке гідно продовжить традиції свого народу. Підсумкові слова заходу пролунали як заклик до кожного: любити, вивчати, плекати й досліджувати рідну мову. Адже є солов’їна – є Україна.