Захід пройшов у форматі живої дискусії, де ліцеїсти не лише слухали гостя, а й активно ставили запитання, прагнучи дізнатися правду з перших уст. «Хімік» щиро поділився своїм бойовим досвідом, розповів про участь у героїчній обороні Маріуполя, про важкі дні й ночі, проведені у місті, яке стало символом незламності. Він згадав і про перебування в полоні, відверто розповівши, які випробування довелося пройти, та що допомогло вистояти у найважчі хвилини.

«Хімік» наголосив, що головним чинником стійкості для нього стали сила духу, підтримка побратимів та безмежна віра в перемогу України. Саме ці цінності, за його словами, допомагають кожному воїну не зламатися й продовжувати боротьбу.

Особливий інтерес у ліцеїстів викликали розповіді про героїчні дні оборони Маріуполя. Учні ставили питання не лише про військову тактику чи бойові операції, а й про людські емоції: як знаходити сили, коли здається, що все втрачено? Що допомагає не піддаватися відчаю? Де брати мотивацію, коли поруч гинуть друзі? У відповідях «Хіміка» звучали щирість і простота, які торкалися кожного серця.

Зустріч стала справжнім уроком мужності, адже ліцеїсти побачили приклад людини, яка пройшла крізь пекло війни і не втратила віри. Для багатьох це стало не лише пізнавальним досвідом, а й сильним емоційним поштовхом замислитися над власними цінностями, силою характеру та роллю молодого покоління у захисті держави.

На завершення зустрічі «Хімік» підписав прапор України, що відтепер зберігатиметься у ліцеї як символ єдності поколінь та нагадування, що свобода ніколи не дається легко. Цей автограф став для учнів не просто пам’ятним знаком, а своєрідною обітницею — бути сміливими, відповідальними й гідними боротися за майбутнє України.